Імена, що вплетені в вінок Шевченкової слави.

Для двох Звенигородських шкіл ім. Тараса Шевченка та загальноосвітньої школи №5, учнів 8-9 та 10-11 класів центральною районною бібліотекою ім. Ю.С.Кримського та краєзнавчим музеєм було проведено заходи присвячені родині Терещенків, уродженців с. Попівки, Звенигородського повіту, Київської губернії (нині Звенигородського району Черкаської області). Їх іменами гордиться Звенигородщина адже саме вони своїми талантами прославляли Шевченків край, віддали всі свої сили, енергію, здоров’я та навіть життя для становлення України. Відходять в небуття цілі епохи і покоління, по новому сьогодні сприймається історія становлення Української держави в буремні роки. Залишається лише спадщина – це Шевченкіана Каленя Терещенка,скульптора першого пам’ятника на могилі Тараса Шевченка, дослідницька робота по історії рідного краю – Софії Терещенко, художниці, педагога, археолога та етнографа, засновниці художньої школи та повітового музею в нашому місті, іконопис –Нифонта Терещенка, маляра-богомаза, який мав художню освіту - при Лаврській іконописній майстерні в Києві. Літопис долі родини Терещенків тісно переплівся з іншими видатними іменами : художником А.Новоскальцевим, професором В.Матте, іменитим скульптором В.Беклемішевим, професором, засновником Української Академії Наук А. Кримським його неодмінним секретарем М.Левченком.

Нелегким було життя митецької родини Терещенків. Чого тільки не прийшлось пережити – сирітську долю, навчання в далекому краї Петербурзі, повернення на Батьківщину, невтомна робота, репресії і забуття.

Калень Терещенко, залишившись рано без батька спочатку волею долі потрапив в училище технічного малювання ім. Штігліца, вчився там безкоштовно та ще й отримував стипендію та обіди. Потім почав працювати та навчатись в майстерні видатного скульптора В.Беклемішева при Академії мистецтв. Оздоблював палаци в Петербурзі і Царському селі. Та все змінилось після жовтневого перевороту 1917 року. Повернення до Звенигородщини досить плідне для України та тяжке для самих Терещенків. Калень Терещенко започаткував свою скульптурну Шевченкіану з першого пам’ятника на Чернечій горі – чавунного погруддя на могилі поета. Як велись роботи, які виникали складнощі з матеріалами, де виготовили - про це й розповідали учням шкіл працівники бібліотеки та музею.

Торкнулися й багатогранної дослідницької роботи Софії Терещенко. Особливо плідною була її співпраця з земляком Агатангелом Кримським, відомим українським вченим - сходознавцем Агатангелом Кримським, який координував етнографічну роботу Софії Терещенко по написанню матеріалів до книги «Звенигородщина Шевченкова – Батьківщина». Всі наукові праці останнього десятиріччя свого життя він пише на Звенигородщині, вирішивши «… позанотовувати та впорядкувати те, чому загрожує забуття». Весь ілюстративний матеріал до книги виконала С.М.Терещенко. Сам А.Кримський пише про це : «Спеціаліст етнограф, дійсний член Етнографічної Комісії, завідувачка краєзнавчого музею С. М. Терещенкова поставилася до справи аж надто поважно й свідомо та й позбирала з усіх закутків Звиногородщини етнографічні матеріяли навіть багато ширші, ніж того вимагала програма Комісії.» На жаль, завершити і надрукувати свою працю А. Кримському не вдалося. Добре хоч, що збереглося два сигнальні примірники тої титанічної праці у незброшурованих аркушах. Один із них знаходився довгий час в запасниках Звенигородського районного краєзнавчого музею, пролежавши довгі роки експонатом основного фонду. Сигнальний примірник підписано до друку ще в 1930 році, самим А.Кримським, ревно зберігався, викликаючи захоплення лише в поодиноких, самих довірених відвідувачів краєзнавчого музею. Цю книгу, без перебільшення, можна вважати безцінною. Вона вкрай рідкісна. Час від часу використовували матеріали з неї для районного краєзнавчого радіожурналу чи відтворення народних обрядів в мистецьких заходах, записаних самим А.Кримським та С. Терещенко з географічною мапою та малюнками, Звенигородчани пишалися писемним скарбом музейного фонду.

Та все ж через 79 років відбулась своєрідна реабілітація – вийшла в світ унікальна праця, гордість вченого – його мрія «Звенигородщина Шевченкова – Батьківщина», книга відтворена та перевидана для масового читача. Порадили учням та вчителям загальноосвітніх шкіл почитати цю книгу, відновлювати забуті імена Звенигородщини. Це і є найкращою даниною світлої пам’яті наших земляків. В 2010 році встановлено пам’ятник на могилі Софії та Каленя Терещенків за сприяння, ініціативи та фінансової підтримки Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім.. М.Рильського Національної академії наук України. Проводяться вечори пам’яті приурочені видатним особистостям, досліджуються маловідомі факти їх життя та творчості, ведеться підбір фото світлин для тематичних заходів по історії рідного краю районному Будинку культури для театру малих форм «Дзвін», працівниками центральної районної бібліотеки видано брошуру «Літопис долі родини Терещенків», музейними працівниками надаються консультації по питаннях садиби родини Кримських «Збереження краєзнавчої спадщини: теорія і практика» для активістів громадських організацій, учнів, студентів. Всі ці заходи спрямовані на відродження забутих імен, національної самосвідомості, вивчення культури та історичної спадщини.

Директор краєзнавчого музею Олена Наріжна

Кiлькiсть переглядiв: 24

Коментарi